Хто такі риби?

06.05.2011 at 17:32

Визначення рибРиби — холоднокровні хребетні тварини, що переважно живуть у воді. Тіло їх складається з голови, тулуба та хвоста, органи руху — плавці. Дихають за допомогою зябер. У риб є одно коло кровообігу та двокамерне серце. Шкіра має багато залоз, що виділяють слиз. У більшості риб тіло вкрите кістковими лусками. Очі не мають повік, ніздрі не сполучені з глоткою, є тільки внутрішнє вухо, розвинена бічна лінія. Нирки стрічкоподібні (тулубні). Риби розвиваються з перетворенням: з ікри або яєць виходять личинки, які згодом перетворюються на молоду рибку (мальок).

Хвостовий плавець спричиняє рибам поступальний рух; спинні та анальний плавці надають тілу стійкості; парні (грудні та черевні) плавці грають роль рулів при поворотах та за їх допомогою риба повільно рухається вперед, У скатів поступальний рух здійснюють дуже великі грудні плавці.

У риб добре розвинений спинний та головний мозок. З відділів головного мозку добре розвинені мозочок, що відповідає за координацію рухів, довгастий, проміжний та середній мозок, де знаходяться центри, що керують життєво важливими функціями. Передній мозок здебільшого є нюховим аналізатором; він маленький і не має кори. Очі не мають повік, риби бачать на невелику відстань. Ніздрі ведуть у замкнений мішок, де містяться рецептори нюху. Смакові рецептори розташовані в ротовій порожнині, а також на всій поверхні тіла, так само як і рецептори дотику (у сомів, тріски та інших риб поблизу рота є спільний орган дотику — вусики). Орган бічної лінії розташований з боків тулубної й хвостової частин тіла риби. Це ряд отворів, що ведуть до заповненого слизом підшкірного каналу з рецепторами. Цей орган сприймає силу й напрям коливання води. Завдяки цьому «шостому чуттю» зграя навіть з мільйон риб пливе та розгортається злагоджено, як єдина істота.

У товщі черепа риби розташоване внутрішнє вухо, не сполучене з зовнішнім середовищем.
По серцю, черевній аорті та черевній вені проходить венозна кров, а по спинній аорті — артеріальна.
Луска риб складається з кісткової тканини. Зяброва дуга — це тонка кістка, на якій розташовані зяброві пелюстки й тичинки. Спинний мозок риб розташований у хребетному каналі, утвореному отворами верхніх дуг хребців.

Риби виникли від щиткових, які перейшли до хижацтва. Частина зябрових дуг перетворилася на органи захоплення здобичі — щелепи; для збільшення маневровості плавання, необхідної при полюванні, виникають парні плавці. Щитки дають початок зубам та лусці.

Риби дихають зябрами. Зябра складаються із скелетних елементів — зябрових дуг, що входять до складу черепа, та м’яких утворів — зябрових пелюсток та зябрових тичинок. Риба заковтує воду, яка потрапляє до глотки, а звідти через зяброві щілини, розташовані між зябровими дугами, — назовні. Зяброві тичинки розташовані з одного боку кожної зябрової дуги. Вони білясті й перешкоджають виходу поживних часток з глотки разом із водою (цідильний апарат). З другого боку кожної дуги лежать червоні зяброві пелюстки пронизані кровоносними капілярами, де відбувається газообмін.

Ми будемо вдячні за залишений Вами коментар про данну статтю, а також за реТвіт своїм друзям.