З давніх-давен плазуни викликали в людей почуття страху, огиди й нездоланного інтересу. Краса кобр була втілена в бронзу та барельєфи Стародавнього Єгипту, голови гримучників прикрашали піраміди ацтеків, черепах витісували з каменю буддійські монахи на початку нашої ери в просторах Гобі.

Плазуни здавна приваблювали людину і у виключно утилітарному відношенні. За свідченням римського історіка Аппіана (кінець І ст. — 70 — ті роки II ст.), пораненого боспорського царя Мітридата скіфи-агари лікували зміїною отрутою. У тібетській медицині широко використовується м’ясо агам та деяких змій. Здавна у тропічних країнах люди в своїх оселях тримали приручених змій, що живляться гризунами, та охороняли ящірок-геконів, які винищують комах. М’ясо та яйця черепах завжди приваблювали гурманів.

Скільки легенд і міфів пов’язано з плазунами, особливо зі зміями! Найстрашніші казки — це ті, в яких йдеться про велетеньскького змія й вогнедишного дракона. Та разом з тим плазуни викликали до себе пошану, їх наділяли особливостями, непритаманними їм властивостями: мудрістю, могутністю. Крокодили в Стародавньому Єгипті були священними тваринами. У місті Бангкок (Таїланд) існує Черепашачий храм, у ставках якого живуть черепахи. У Зміїному храмі на острові Пенанг (Малайзія) утримують тисячі отруйних і неотруйних змій.

Африканська кобра, або чорний аспід, за часів фараонів була символом величі, мудрості й могутності. Золота змія зі смарагдовими очима — так званий урей — вінчала голови фараонів.

В Індії досі священною змією вважається окулярна кобра. її оточують великою шаною, в окремих місцевостях на її честь влаштовують урочисті свята Наг-Панчмі, на які збирається багато людей.

В Європі великою шаною з давніх часів користувалась ескулапова змія. Зображення цієї змії, що п’є з чаші, стало емблемою медицини.

У житті плазунів є багато незвичайного і на перший погляд загадкового. Місяцями вони можуть обходитись без їжі, тривалість життя деяких з них неправдоподібно велика: понад 400 років живуть черепахи певних видів, понад 100 років — крокодили. Отруйні змії своїм укусом вмить убивають здобич, за короткий час може загинути людина, яка укушена зміями певних видів. Деякі отруйні змії з дивовижною точністю тонкою цівкою випорскують отруту на відстань до 2 м, намагаючись влучити своїй жертві в очі. Веле­тенські удави (8 — 10 м завдовжки), обвиваючись навколо здобичі, душать її своїми могутніми м’язами і проковтують цілком тварин, більших за діаметр їх власного тіла.