Спершу гадали — їх жене холод. Тоді чому мігрують не всі види птахів? Живе ж крук у Якутії, легко переносячи морози до мінус 60°С.

Раз не холод, то, може, голод? Справді, чим їм, бідним, живитися, коли все занесено снігом і скуто кригою? Але й тут виникає тупик. Цілий ряд видів відлітає наприкінці літа, коли їжі ще більш ніж досить. Кулик-фіфі тікає з тундри в першій половині серпня, майже так само як зозулі, стрижі, які мігрують наприкінці серпня, коли їжі ще досхочу.

Що ж саме жене їх з насиджених місць? Може, діє якийсь зовнішній, невідомий нам, стимул? Так, це тривалість світового дня. Ендокринні залози, під впливом яких самці починають співати й токувати, а самички відкладати яйця, видозмінюються перед гніздуванням і після нього. А коли відбуваються міграції? Саме перед гніздовим періодом і після нього. Навесні розмір залоз внутрішньої секреції збільшується, збільшується кількість гормонів. Восени — навпаки.

Вчені довели, що одним із факторів, який дає своєрідний поштовх до цих змін, є світло, вірніше, його кількість — збільшення світлового дня навесні і зменшення його восени. Птахи — варто змінитися тривалості світлового дня — вирушають у подорож до теплих країв.

На жаль, в одних видів такий зв’язок простежується, а в інших — ні. І до кінця це ще не з’ясовано.

Не однаковий і час прильоту та відльоту птахів. У деяких видів, скажімо, в лебедів, усе залежить від погоди. Якщо погода сприятлива, вони лишаються на місцях гніздування, якщо ні — наприклад, лежить сніг, — відкочовують трохи на південь.

Залежить від погоди приліт такого відомого птаха, як польовий жайворонок. У інших птахів — навпаки. Хоч би яка була погода, вони з’являються в наших краях день у день.