Заєць сірий — найбільш популярний звір нашої фауни з ряду зайцеподібних. Тіло його струнке, стиснуте з боків, завдовжки понад 60 см. Голова невелика, а вуха довгі, більше довжини голови, загострені на кінцях, завжди насторожені, звірок часто їх піднімає, наче прислухається. Очі опуклі, містяться по боках голови так, що зайці мають можливість одночасно бачити небезпеку майже з усіх боків. На відміну від гризунів у зайцеподібних на верхній щелепі, позаду великих гострих різців, є ще пара невеликих тупих різців.

Кінцівки зайців пристосовані до швидкого бігу: задні ноги міцні, майже вдвічі довші від передніх. Завдяки такій будові кінцівок зайці пересуваються легкими невеликими стрибками, але в разі потреби негайно переходять до стрімкого бігу, максимальна швидкість якого понад 60 км/год. Під час пересування великими стрибками свої довгі ноги зайці далеко закидають за короткі передні. Тулуб у зайців закінчується коротеньким хвостом.

Забарвлення злегка кучерявого волосяного покриву тьмяне, сірувато-буре, з помітною домішкою глинясто-жовтуватого кольору на спині. Узимку забарвлення набуває сріблястого відтінку.

Зайці сірі — жителі відкритих просторів. Звичайно вони зустрічаються на полях, по узліссях і чагарниках, що оточують поля. Рідше населяють околиці лісів, дрібнолісся й полезахисні лісосмуги. Добре пристосувалися зайці й до гірських умов життя в Карпатах і Криму, де оселяються переважно по долинах річок, хоч нерідко зустрічаються і серед скелястих ландшафтів, кам’янистих осипів, на полонинах з високим густим травостоєм. Суцільних лісових масивів вони уникають.

Улітку зайці виходять на жирування ще задовго до заходу сонця, а взимку починають годуватися лише з настанням повної темряви. Поблизу населених пунктів, де зайці постійно відчувають небезпеку, улітку вони також жирують лише в повній темряві. Закінчують жирування звичайно перед світанком. Знайшовши собі затишне місце, вони залягають на денний відпочинок.

На відміну від інших звірів зайці не мають постійних лігвищ, не риють нір, не будують схованок. Для денного відпочинку вони залягають просто на поверхні землі, в неглибоких, злегка утоптаних ямках серед кущів, густої трави, заростей бур’яну. Живляться зайці частіше на зелених посівах озимини або ярини, конюшини та інших багаторічних трав, де знаходять вдосталь кормів аж до глибокої зими. У цей період вони охоче поїдають як культурні, так і дикорослі злакові рослини. Влітку зайці живляться виключно трав’янистою рослинністю. Узимку їх кормовий раціон складається з трав’янистої дрібної чагарникової рослинності, яку вони видобувають з-під снігу. Цей корм хоч і має важливе значення, проте основу живлення в цей час, і особливо в період снігових заметів, становить деревовидна чагарникова рослинність, на якій вони згризають молоді пагони з бруньками, кору тощо.

Зайці дуже плодючі, що надійно забезпечує їх чисельність у природі, не зважаючи на численних ворогів. Кубел для виведення малят зайці не будують. Найчастіше народжують їх у звичайних денних лігвищах. З березня і до кінця вересня самки дають два і навіть три приплоди по троє-четверо малят у кожному.

Народжуються зайченята добре сформовані, вкриті теплим, густим, м’якеньким кучерявим хутром і з перших годин можуть бігати. Відразу після народження зайченята жадібно ссуть матір, яка, нагодувавши, покидає їх і тримається десь неподалік. Наївшись високоякісного молока, що має понад 24% жиру, малята можуть бути без їжі до чотирьох днів.

Зайченята дуже швидко ростуть, через 7-8 днів після народження вони вже починають гризти молоденьку траву.

Для самок-годувальниць характерна цікава пристосувальна особливість: зустрівши приплід чужих зайченят, вони також годують їх своїм молоком.

У 10-денному віці зайченята вже цілком переходять до самостійного життя і не залишаються біля матері. Зайченята, які народились в березні — квітні, у кінці літа вже нічим не відрізняються від дорослих зайців. На другому році життя зайці починають розмножуватися. Живуть зайці до 12 років.

Як мисливсько-промисловий звір сірий заєць займає одне з перших місць, хоч тонка й неміцна шкіра його ціниться мало. Частіше на зайців полюють заради їх смачного м’яса.

Ми будемо вдячні за залишений Вами коментар про данну статтю, а також за реТвіт своїм друзям.