Птахи. Вперше — коли птах відкладає яйце, а вдруге — коли з’являються пташенята.

Якщо вже бути точними, слід додати, що в другому випадку пташеня не народжується, а вилуплюється. Навіщо, спитаєте ви, така двоступінчастість? Чому не одразу — живородіння, як у ссавців? Виявляється, і цей процес підпорядкований польоту. Щоб не заважати птахові літати, яйця визрівають дуже швидко і не одночасно, а одне за одним. Довго в яєчнику та яйцепроводі вони не затримуються — пташина відкладає їх, як правило, через добу. Таким чином, зародок розвивається поза організмом птаха.

Яйце й зародок, що в ньому розвивається, надійно захищені від будь-яких впливів: тиску, механічних пошкоджень, дії прямих променів сонця, різких коливань температури. Більше того, в білку міститься кілька біологічно активних речовин, які вбивають і розчиняють мікроорганізми, якщо їм вдається потрапити всередину яйця.

Жовтка, як основного джерела енергії, ембріону цілком вистачає. Води також: по-перше, вона міститься в білку, а по-друге, ембріон може отримати її під час розщеплення жирів, яких досить у жовтку. Тому пташине яйце можна назвати колискою майбутнього нового життя і добре захищеною цитаделлю, де передбачено все: і міцні стіни, і місткі сховища для продовольства, і добре продумана вентиляційна система. Як тут не згадати, що за той час, поки курячий зародок знаходиться у яйці, він поглинає 4,5 літра кисню і виділяє 3 літри вуглекислого газу.

Зародок не лише потребує зовнішнього тепла, він може його здобути й сам. Чим ближче вилуплення, тим успішніше він це робить. Яким чином? Дуже простим — окислюючи білки, жири й вуглеводи. Так, наприклад, курячий зародок за 21 день насиджування виділяє 23 кілокалорії. Якби цю кількість тепла можна було виділити одразу, то його вистачило б, щоб закип’ятити склянку води!