Як живуть черепахи?

06.05.2011 at 20:49

Найстародавнішою групою плазунів є анапсиди. Сьогодні вони представлені черепахами — прямими нащадками пермських котилозаврів, що були першими плазунами на Землі. У мезозойську еру існувала велика різноманітність черепах. Палеонтологи відносять їх до 26 різних родин, до наших часів дожило тільки 12 родин, до яких належать 210 видів. В Україні живе тільки один вид черепах.

Характерною ознакою всіх черепах є панцир, який складається з двох щитів: спинного і черевного. Він має складну будову. Зовні він вкритий симетричними роговими щитками, під якими розміщені кісткові пластинки.

Значення панциря як пасивного органу захисту дуже велике, бо під нього ховаються найвразливіші частини тіла — шия, голова, кінцівки. І головним чином завдяки панциру черепахи — ці стародавні плазуни — дожили до нашого часу і навіть є досить поширеними. Вони живуть у пустелях, степах, тропічних лісах, на гірських схилах, у прісній і морській воді. Переважна більшість черепах — це водяні мешканці: з 210 видів 173 живуть у водоймах.

Голова в черепах яйцеподібна, розміщена на довгій шиї, зуби відсутні, сильні щелепи вкриті роговими чохлами з гострими ріжучими краями.

Вага головного мозку в черепах дуже незначна: у 50-кілограмової тварини вона ледве досягає 5 г. Натомість спинний мозок набагато важчий і товщий. Утворення умовних рефлексів, зв’язане з головним мозком, і у плазунів відбувається довго і важко. Проте до неволі черепахи звикають і багато років живуть серед людей, набуваючи різних умовних рефлексів, насамперед зв’язаних з їх годівлею.

Органи чуттів у черепах розвинуті краще, ніж, наприклад, у земноводних. Особливо добрий у них зір. Очі мають круглу зіницю, дві рухляві повіки й мигальну перетинку. Інші органи чуттів — нюх, смак і навіть дотик розвинуті досить добре, проте слух дещо гірший. Зовсім глухими вважаються слонові черепахи. У морських черепах біля очей є особливі, так звані сольові залози, що видаляють з крові надлишок солей. Розчин солей у вигляді прозорих краплин виділяється крізь отвори біля очей і створюється враження, ніби черепахи плачуть.

Короткі кінцівки черепах відходять у горизонтальній площині, мають сильно розвинуту мускулатуру, тоді як м’язи тулуба у зв’язку з наявністю панцира майже зовсім редуковані (перебувають у стадії зникнення). Між пальцями прісноводних черепах є плавальні перетинки, а кінцівки морських видів перетворилися на величезні могутні ласти. Коли черепаха загрібає ними воду, то нагадує птаха, що летить у повітрі. Під час плавання вони швидкі й маневрені. Ці чудові плавці здатні пірнати на глибину до 150 — 200 м. Проте на суші, куди черепахи виходять для відкладання яєць, вони незграбні й безпорадні. З великими труднощами пересуваються вони по піску, спираючись передніми кінцівками і трохи підтягаючи задні.

Дихають усі черепахи легенями, які мають значний об’єм. В акті дихання черепах беруть участь рухи кінцівок і шиї: при їх витягуванні з-під панцира легені розширюються і заповнюються повітрям — відбувається вдих, а при втягуванні повітря з легень виштовхується — відбувається видих. У водяних черепах є ще додаткові органи дихання, які відіграють роль зябрів. Через кожні 15-20 хвилин водяні черепахи спливають на поверхню, щоб видихнути і вдихнути свіже повітря, але в окремих випадках вони можуть годинами обходитись без доступу повітря.

У черепах дуже уповільнений обмін речовин. І саме тому вони можуть довгий час жити без свіжого повітря, без їжі (болотяні черепахи перебувають під водою при темперетурі 18°С до двох діб, а одна з мешканок Паризького ботанічного саду не їла шість років).

За тривалістю життя черепахи в усьому тваринному світі не мають собі рівних.

Наземні черепахи живляться переважно рослинною їжею, але можуть споживати комах, молюсків, червів. Прісноводні види, за невеликим винятком живляться тваринною їжею — молюсками, ракоподібними, рибами. Морські черепахи — переважно рослиноїдні тварини, але частково спожива­ють молюсків, членистоногих, риб.

Зимовий час, коли знижується температура і зникає корм, черепахи проводять у сплячці. Наземні види залазять у нори, розколини скель, зако­пуються в ґрунт, прісноводні також закопуються в землю або мул.