Один з класів риб — це хрящові риби. Для хрящових риб характерні: скелет з хрящової тканини, відсутність плавального міхура та зябрових кришок. Шкіра дуже товста, луска — плакоїдна. У всіх їх відбувається внутрішнє запліднення, тобто самець за допомогою спеціального органу вводить молоки в статеві протоки самиці. Самки відкладають яйця, вкриті товстою оболонкою, або народжують живих мальків. Це виключно морські хижі риби, а саме акули та скати.

Прадавні акули з’явилися у Мировому океані 350 мільйонів років тому. Земля тоді виглядала зовсім інакше: тому давні акули плавали там, де зараз вирощують хліб та будують міста. Найчастіше палеонтологи знаходять зуби акул, які вражають своїми розмірами. Так було знайдено зуб, який мав довжину 15 см та важив 340 г. Такі зуби мала акула, у пастку якої заходила людина у повний зріст та мало це чудовисько довжину 13 метрів.

Ряд акули об’єднує хижаків, що полюють у товщі морської води. Тіло в них веретеновидне, органи чуття дуже добре розвинені. Кілька пар зябрових щілин розташовані з боків голови. Зуби у акули мають форму трикутника, та розташовані у 5 — 6 рядів, а іноді і у 15 рядів. За 10 років акула може зносити 24 тисячі зубів, які ростуть з шкіри на відміну від більшості хребетних, у яких вони приростають до кістки. А сила притиснення щелеп сягає 18 тонн. Так що деякі акули небезпечні для людей та тварин, навіть таких, як дельфін та черепаха. Акули бачать світ у чорно-білому зображенні, погано чують, але мають дуже тонкий нюх та бокову лінію, яка дає змогу акулі на відстані до 300 м почути велику рибу.

Акула — хижак і атакує все, що їй вважається здобиччю: рибу, черепах, морських птахів, братів-акул. Так, у шлунку великої білої акули було знайдено цілого коня, у іншій — голову та частину тулуба крокодила, трьох птахів, дві банки зеленого гороху та пачку тютюну.

Існує декілька видів акул. Це велика біла, тигрова, морська лисиця, акула-молот, синя акула, колюча, китова та інші. У Чорному морі водиться невелика (до 1 м) акула катран.

Деякі види акул мають промислове значення. З них добувають вітамінізовані жири, лікарські речовини, шкіру використовують для виготовлення шкіряних виробів, м’ясо — у їжу.

До класу хрящових також належать скати. Це риби, у яких зверху донизу широке тіло. Вони плавають за допомогою дуже розвинених крилоподібних грудних плавців; хвостовий плавець маленький або його немає зовсім, а хвостова частина тіла джгутиковидна. Це придонні морські хижаки. У Чорному морі водиться скат-хвостокіл, або морський кіт, у якого на хвості є отруйний шип. У тропічних морях водяться електричні скати, вони мають особливий орган, у якому хімічна енергія перетворюється на електричну. Скат може створити розряд напругою до 200 вольт, яким він вбиває здобич та відлякує ворогів. Зяброві щілини скатів знаходяться знизу голови.