Чому світлячки світяться?

06.05.2011 at 17:28

У траві, на галявинах, узліссях у тихі теплі ночі загоряються зеленкуваті вогники. Мов очі таємничих нічних виродків дивляться з мороку, казково перетворюючи ліс…

Рідко, але можна побачити, як деякі, не найяскравіші вогники, блимаючи, перелітають і падають у траву.

Це самці світлячків, маленькі руді жучки, що шукають самок. Малорухомі вогники на землі — самки світлячків. Ночами сидять вони й світяться.

Коли самці поблизу, ліхтарики самок горять особливо яскраво. Якщо посадити у скляну пробірку, хоча б від таблеток, окремо самця і самку, покласти пробірки з полоненими жучками поряд на траву так, щоб вони могли бачити одне одного, а потім покласти на деякій відстані, то ви помітите, що самка в першому випадку світиться значно яскравіше. Вона навіть піднімає кінчик черевця догори, щоб було краще видно вогник.

Тут, на кінці черевця, шляхом біохімічних процесів особлива речовина, люцифераза, примушує з’єднуватися з киснем іншу речовину — люциферин. Відбувається окислення, тобто повільне горіння, і в маленькій лабораторії світлячка народжується світло.

Живуть світлячки в траві, під опалим листям, у кущах. Харчуються вони рослинами, які гниють, та дрібними тваринами.

Через кілька тижнів з відкладених світлячками яєць з’являються на світ великі личинки, чорні з жовтими плямами. Вони ще більше схожі на черв’яків, ніж навіть самки. Вдень личинки ховаються під камінням, під корою трухлявих дерев, шукаючи там маленьких слимаків, якими годуються. Тут вони перезимовують, а наступної весни з личинок розвиваються дорослі світлячки. Личинки світлячків теж світяться в темряві. Не так добре, як самки, та все ж таки світяться. Світяться навіть яйця світлячків — така вже це «яскрава» сімейка!