Шкідлива лисиця, чи корисна?

14.11.2011 at 18:43

лисицяПорівняно з іншими хижаками лисиця справляє враження ласкавої тварини. Але особливості її будови і життя свідчать, що це досить злісний хижак. Недаремно в казках її називають то лисичкою-сестричкою, то хитрою лисицею.

Як і вовк, лисиця належить до родини собачих і своїм зовнішним виглядом також нагадує собаку, але відрізняється від нього дуже характерними ознаками.

Це середнього розміру звір, довжина якого близько 90 см. Тіло видовжене, струнке, гнучке, присадкувате. Морда видовжена, гостра. Вуха великі, загострені, завжди насторожені. Ноги відносно короткі, що забезпечує здатність плазувати, коли лисиця підкрадається до здобичі і нападає на неї. Разом з тим ноги в лисиці жилаві й сильні, що дозволяє їй робити раптові довгі стрибки. У стрибках допомагає їй пухнастий хвіст, який перевищує половину довжини тіла. Завдяки цим особливостям лисиця, не маючи такої сили, як у ведмедя та інших звірів, таких міцних ікол, як у вовків, і втяжних кігтів для захоплення здобичі, як у лісових котів не поступається своєю життєздатністю іншим хижакам.

Тіло лисиці вкрите густою шерстю яскраво-рудого забарвлення, досить мінливого. Воно змінюється не тільки залежно від пори року, а й від місцевості, в якій лисиці живуть. У північних районах забарвлення червоніше, у південних — блідіше. Забарвлення хвоста дещо темніше, а кінчик його завжди білий.

Лисиця — один із звичайних хижих звірів України, широко розповсюджена по всій території.

Населяють лисиці переважно відкриті місцевості, що перемежовуються гаями, перелісками та байраками. У норах вони переховуються від переслідувань, негоди і під час виведення молодняка. У теплі сонячні дні здебільшого відпочивають на землі після нічних мандрувань. На полювання виходять звичайно надвечір.

Дуже обережний і сторожкий звір з прекрасно розвиненим нюхом і виключно гострим слухом лисиця легко знаходить найрізноманітнішу здобич, частіше непомітно підкрадається до неї.

Живиться в основному різними ссавцями: від дрібних землерийок до молодих зайців і навіть телят козулі. Особливо багато добувають лисиці мишовидних гризунів — мишей, полівок. Полювання лисиць на гризунів навіть дістало спеціальну назву «мишкування» (виключно спритне й майстерне). Особливо характерне воно для зимового періоду. На снігу, від місць мишкування, де лисиця викопувала з-під снігу гризунів, можна побачити її численні сліди, які тягнуться ланцюжком, що утворюється під час її бігу. Сліди задніх ніг точно потрапляють у сліди передніх. Від сліду вовка чи собаки сліди лисиці відрізняються не тільки меншими розмірами, а й характером окремого відбитка. На сліду лисиці відбитки подушечок двох середніх пальців висунуті вперед на стільки, що між ними й відбитками подушечок двох бічних пальців можна покласти сірник. Улітку лисиці споживають також різних земноводних, ящірок, жуків та їхніх личинок. У цей час та восени їдять вони також ягоди: чорницю, брусницю.

Нори, в яких лисиці влаштовують кубла, вони виривають в найглухіших кутках, в гущавині невеликих лісових масивів. Вирита нора йде похило вглиб на 1 — 1,5 м, а потім тягнеться під землею на 3 — 4 м. Характерна особливість лисячої нори — кілька вихідних отворів. Раз у рік самка у такій норі народжує п’ять — шість лисинят. Через два тижня вони прозрівають. Але ще 4 — 5 місяців не покидають батьківської нори.

Лисиці мають велике господарське значення як виключно активні винищувачі шкідливих гризунів. Цікаво, що в роки масового розмноження гризунів лисиця загризає їх значно більше, ніж може з’їсти. Відомі факти, коли лисиця знищувала за одну ніч близько 100 полівок.

Ми будемо вдячні за залишений Вами коментар про данну статтю, а також за реТвіт своїм друзям.