Більшість птахів досі існують у природі завдяки різним захисним пристосуванням. Одне з них — гніздо. Ніхто гаразд не знає, як саме птахи навчилися їх будувати, як здогадалися, що в гнізді яйця не розкочуватимуться, а пташенята будуть надійно сховані від хижака, та й перебуватимуть завжди під наглядом дорослих. Така адаптація властива лише птахам, ні в риб, ні в амфібій, ні навіть у рептилій її не має. Хоч вони й роблять гнізда, але їх не можна навіть порівнювати із пташиними.

Більшість вчених вважає, що гніздобудування пов’язане із залицянням і паруванням птахів. Так, наприклад, самка крячка повертається на грудяхслідом за токуючим самцем, який бігає навколо подруги з піднятими крильми. На місці «вертіння» самочки утворюється кругла виїмка. На цьому процес будівництва у цих птахів закінчується. Щоправда, деякі з видів крячків ідуть трохи далі: вони додають у заглиблення гілочки, травинки, гальку. Певна річ, важко уявити собі, щоб уміння будувати складні домівки, які є в інших птахів, розвинулось саме таким чином. Але і такий шлях не виключений. Адже і на дереві, і в траві птахи обов’язково знаходять зручну розвилку, яку встеляють гілочками, травинками, кінським волосом. І лише у процесі проштовхування, просовування, приминання будівельного матеріалу будівлі надається певна форма й розмір.

Що не вид — то своє гніздо. Специфічний будівельний матеріал, розташування і розмір гнізда, характер будови — все це допоможе дізнатися, кому воно належить. Різні в птахів гнізда. У деяких видів колібрі, наприклад, діаметр гнізда дорівнює трьом сантиметрам, а у орлів і орланів воно може досягати двох з половиною метрів у діаметрі, трьох метрів по висоті і важити близько 2-3 тонн. Нічого дивного: інколи хижаки живуть в одному гнізді все життя. Щороку вони реставрують його, от воно й стає таким величезним і важким. Найчастіше зустрічаються відкриті гнізда. У таких гніздах живе більшість наземних птахів і тих, які селяться на деревах. Будують їх різні птахи кожен по-своєму. Рідко птахи розташовують свої гнізда вище тридцяти метрів над землею. Більшість з них обмежуються 2-3 метрами. Як довго птахи будують свої гнізда? Хто як. Тут все залежить від гормонального стану птаха. В середньому на це йде тиждень, а то й менше. Горобець інколи встигає все зробити, і якісно, за три дні. Дятли влаштовують гнізда у дуплах, але не приносять в них ані бадилиночки. Пташенята повзають по голому дну. А от якщо в дуплі оселиться синиця або мухоловка, вони обов’язково потурбуються про затишок і нанесуть м’якого пуху, трави, і будиночок їхній стане теплим і добротним. Ластівки, щурки, рибалочки розташовують свої гнізда в норах, які самі й будують.

Чи є птахи, яким гнізда не потрібні? Так, є. Імператорський пінгвін збе­рігає своє єдине яйце при собі, підтримуючи його лапами і складкою шкіри, що нависає над нижньою частиною живота.

Трава, вата, тополиний пух, волосся, тонкий дріт, ганчірки, глина, тріски, пір’я, камінці, папір, лозинки, очерет — ось далеко не повний перелік матеріалів, які використовують птахи для своїх будов .Ремез плете свою «рукавичку» із пухнатого насіння тополі, осики й трави. Ластівки вправно послугуються мокрою землею і мулом, стрижі щоб закріпити гніздо, застосовують слину. І що цікаво. Більшість птахів турбується не лише про зручністьпро ошатність свого житла. Чого тільки не нанесуть вони сюди часом-кольорового паперу, і брошок, і скелець, і надкриль жуків. У гніздах деяких  великих птахів знаходили яскраві м’ячі, пляшки, барвисті коробочки. А одного разу пара альпійських галок «обікрала» ювелірну крамницю — вонизабрали золоті оправи для окулярів, щоб прикрасити ними своє гніздо.

А втім, які б гнізда не будували птахи — ошатні чи простенькі, чепурні чи неохайні, складні чи примітивні — основне призначення кожного чи схо­вати їх та пташенят від ворогів і негоди. І ще одне — птах завжди будує гніздо неподалік від того місця, де він добуватиме корм.

Цікаво: вчаться птахи будувати свої гнізда чи це інстинктивна здатність? Судіть самі. Одного разу був проведений такий експеримент. Чотири поко­ління ткачиків виростили у неволі, де вони були позбавлені можливості будувати гнізда. Ніхто не сподівався, що п’яте покоління цих птахів зможе щось «створити». Але варто було їм одержати потрібний будівельний мате­ріал, як вони взялися за діла і невдовзі збудували гніздечка, анітрохи не гірші за ті, у яких жили їхні вільні родичі. Отже, інстинкт гніздобудування є визначальним. Але майстерність, швидкість, вибір матеріалу — це все-таки приходить з досвідом, як і вміння гарно гніздо замаскувати.

Ми будемо вдячні за залишений Вами коментар про данну статтю, а також за реТвіт своїм друзям.