Пташині базари — це величезні скупчення різних птахів на обмеженій території. їх можна зустріти на узбережжях морів, океанів. Тут мирно співіснують птахи різних видів. Як то кажуть, тісно, зате тепло. Живучи поряд, вони навчаються розрізняти сигнали не лише представників свого виду, а й інших, отже, всі разом і захищають базар від ворогів.

Є у базару ще одна перевага: всі пари гніздуються одночасно, тому й пташенята в усіх з’являються майже в один і той же час.

У нас в Україні також можна зустріти змішані зграї. Так, наприклад, у зимову холоднечу багато хто бачив у лісі групки різних видів синиць, пищух, повзиків, короликів, які спільно добувають корм. Як правило, очолює такі зграйки дятел, найчастіше — великий строкатий. Знайшовши старе, уражене шкідниками дерево, птахи починають комплексно обробляти його, причому кожен живиться у певній його частині.

У такі самі несталі зграї часом збираються й деякі птахи, що живляться падлом: сипи, ворони, грифи.

Класичний приклад співіснування — це колективне полювання пеліканів і бакланів. Пелікани, які не вміють пірнати, виконують роль своєрідного заслону. Баклани, які пірнають чудово, — роль нагоничів. Риби, вигнаної на мілководдя, вистачає і тим і другим.

Ще важливіші спільні зусилля під час міграцій, перельотів. Вчені вважають, що коли птахи летять зграєю, їм легше орієнтуватися, легше захищатися від ворогів, шукати й знаходити місця відпочинку, їжу. Підтримуючи певний порядок і ритм руху, птахи витрачають менше енергії.

Чи довговічні ці пташині угруповання? Відповідь така: всі зграї, хоч би якими міцними здавалися вони збоку, непостійні, всі вони утворюються лише на певному етапі їхнього життя — під час зимівлі, гніздування, міграції.

Так, качки, чайки, шпаки та деякі інші птахи групуються лише під час перельотів. А мартини тримаються гурту лише під час гніздування.