Перш за все, завдяки маховим пір’ям. Махові пера — міцні, пругкі, надійні. Саме вони утворюють пташине крило — один з най унікальніших витворів природи.

Трохи увігнуте знизу, ледь опукле зверху, воно ідеально відповідає вимогам аеродинаміки — створює піднімальну силу. Пташине крило просте на вигляд, але для науки воно й досі — загадка. Як тільки не випробовували його! І в аеродинамічних трубах, і візуально, за допомогою диму, хотіли навіть обрахувати його траєкторію математично. Але так і не змогли розкрити його таємницю. На відміну від твердого крила літака, пташине крило вичерпному аналізу не піддається.

Коли ми дивимося на птаха під час польоту, нам здається, ніби крило в нього суцільне і рухається згори вниз — знизу вгору. Насправді пташине крило — це пружний елемент, що має рухомі частини, які то згинаються, то Але не завжди і не скрізь птахи можуть розраховувати на підтримку вітру. Значно частіше їм доводиться покладатись лише на власні крила. Такий політ спеціалісти називають махальним.

Птахи рідко користуються якимсь одним типом польоту. Тому, безперечно, між цими основними є й проміжні, перехідні форми. Так, наприклад, дрозди, вівсянки, жайворонки, зяблики можуть, комбінуючи політ, швидко й легко набирати висоту і довго перебувати в повітрі.